ja_mageia

Андрій Антонюк - Український живописець. Член Національної спілки художників України  Заслужений художник України, лауреат премії ім.. Т.Г. Шевченка та премії ім. В.Стуса.

3 жовтня 1852 (село Дофіновка Одеської губернії) - 31 жовтня 1921 (Одеса)

Живописець, графік.

Вона - знана художниця, чиї полотна мають за честь виставляти власники галерей. Вона - авторка картин, на які хочеться дивитися годинами. У її роботах багато Бога і багато України, тому вони виходять теплими і дуже душевними. Депутат Южненської міської ради, голова громадської організації «Просвіта», член правління громадської організації Творчого об'єднання «Новація», Віце-президент клубу «Творчій інтелігенції», автор проекту пам'ятника «Пам'яті жертвам голодомору», дбайлива дружина і просто щира людина. І все це про одну тендітну жінку...

ПРОКОПЕНКО Микола Миколайович (1945р.н.) - одеський художник-живописець, графік, книжковий графік-ілюстратор, реставратор станкового живопису та іконопису. 1964 - 1971 - навчався в Одеському державному художньому училищі ім. М. Грекова. 1971 - 1977 - навчався в Київській академії мистецтв у викладача В. Болдирєва. 1988 - член Національної спілки художників України та Національної спілки театральних діячів України. У 2006 році художникові присвоєно звання - заслужений художник України. З 2007 року - професор архітектурно-художнього інституту при Одеській будівельній академії, викладач рисунку та архітектури.Лауреат, дипломант та призер Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних виставок, а також міжнародних Бієнале. Прокопенко М.М. учасник 234 Всесоюзних, Всеукраїнських, зарубіжних, Міжнародних та регіональних виставок, 57-персональних виставок, 10-Бієнале та Триєнале.

Жук Михайло Іванович ( 20. 09 (02.10., н.с.) 1883, Каховка – 8.06. 1964, Одеса) – визначний український графік, маляр, кераміст, поет і перекладач, педагог. Розвивався під впливом символізму та Сецесії. Один з восьми професорів новозаснованої Київської Академії мистецтв (1918 – 1919). Був серед засновників керамічної майстерні Одеського політехнічного інституту, згодом – Одеського художнього училища ім. М. Грекова. Працював в галузі малярства,станкової та прикладної графіки (опанував усі графічні техніки: гравюру, офорт, автолітографію тощо). Як і Г. Нарбут, А. Ждаха вводить в книжну ілюстрацію стилізований український орнамент. Автор серії портретів видатних діячів української культури: І. Котляревського, Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, М. Лисенка, І. Нечуй-Левицького, Б. Лепкого, М. Коцюбинського, М. Вороного, В. Винниченка, письменників «розстріляного відродження» (В. Блакитного, М. Зерова, В. Поліщука, М. Хвильового) та інших. Автор дитячих казок: «Ох», «Правда та неправда», «Дрімайлики», «Золотий горішок», «Осел», «Капчики», «Добро», «Принцеса Луни» та інших. Перший в новітній українській поезії звернувся до сонетної форми вірша. Автор критичних статей, спогадів про письменників, Київську Академію та Художню школу М. Мурашка.

Живописець. Член Національної спілки художників України.